Моєму краю
Христя Алчевська
Крик чайки
• Цей текст написаний желехівкою. Чернівцї: Видавництво «Всеукраїнська біблїотека», 1914
XIII.
 
Крик чайки.
 


 

Я не боюся нї грому, нї хмари —
Змалку я звикла до гнївних пісень:
Серця мого не злякають примари, —
В темряві бурі не згубиться день…
 Я — провозвістниця гнїву безоднї,
 Білая чайка над морем сумним,
 Думка, що збуджує сили народні,
 Гасло, що промінем сяє ясним!

Море розбурхане плеще і виє,
Кидає піною, рве береги,
Буря і блискавка спалить і змиє
Все, що піднятись не мало снаги…
 Гей-же, до мене, чайки, прилучайтесь;
 Лучче не жити, а згинуть в бою!
 Хутко зі мною над морем єднайтесь,
 Міцно борітесь за долю свою!