Мета/1863/4/Завіщаннє
◀ До Миколи Костомарова | Мета/1863/4 Завіщаннє (Тарас Шевченко) |
Москалева правда ▶ |
|
Завіщаннє.
Якь умру, то поховайте
Мене на могилі
Середъ степу широкого
На Вкраіні милій,
Щобъ лани широкополі,
И Дніпро, и кручи
Були видні, було чути,
Якъ реве ревучий.
Якъ понесе зъ Украіни
У синєє море
Кровъ ворожу… оттоді я
И лани, и гори —
Все покину и полечу
До самого Бога —
Молитися… А до-того
Я не знаю Бога!
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте,
И вражою злою кровъю
Волю окропіте!
И мене въ семъі великій,
Въ семъі вольній, новій,
Не забудьте помянути
Незлимъ, тихимъ словомъ.
Шевченко.
Ця робота перебуває у суспільному надбанні в усьому світі оскільки вона була оприлюднена до 1 січня 1929 року і автор помер більш ніж сто років тому.