Лірика (Гофмансталь)/Вона і він
| ◀ Пісня мандрівки | Лірика пер.: Іван Крушельницький Вона і він |
Пісня життя ▶ |
|
В О Н А І В І Н
Вона несла пугар в руці —
Уста її — на нім вінці, —
Так легко й певно йшла вона,
Що й крапля не сплила вина.
Мав легку й певну руку й він:
Він їхав на коні шпаркому
Й недбало вимусив на ньому,
Що з трепетом пристанув кінь.
Та все ж, як з рук її ніжних
Він мав легеньку чарку взяти,
То важко було обоїм:
Вони здригнулися утім,
Що рук ніхто знайти не міг
І став вино червоне лляти.