Лірика (Гофмансталь)/Пісня мандрівки

Лірика
Гуґо Гофмансталь
пер.: Іван Крушельницький

Пісня мандрівки
Львів: «Листки мистецтва», 1920
ПІСНЯ МАНДРІВКИ
 

Води пруть, щоб нас ковтнути,
Скеля рве, щоб нас рознести,
Вже на крилах на могутніх
Птиці линуть нас однести,

Та вдолині мріє край,
Безліч овочів в озерцях
Вічних оддзеркалює.

Мармор чол і водограй
Над квіток встає коверця
Й легкий легіт виграє.

 
ПІСНЯ МАНДРІВКИ