Кобзарь (1876)/Том 2/В альбом
< Кобзарь (1876) | Том 2
| ◀ Заповіт | Кобзарь. Том 2 В альбом |
Гарно твоя кобза грає ▶ |
|
|
В альбом.
Ти якось так-собі, що й вимовить не вмію:
Дивлюся мовчки на тебе, й серденько ниє,
Ниє, — та ба! мусить погибати!
Нехай знає, що бажає, кого, як кохати!
Ти моторна, чепурная, та ще й доля дбає,
Моя ж доля, — як та воля по світу блукає —
Іще з малку одцуралась: вернуться не втрапить.
Та що робить? бо сліпая, нікому порадить.
Будь ти ж долею моєю, розумна, видюча,
Поборюсь тоді з судьбою, хоч вона й могуча.