Кобзарь (1876)/Том 1/Недавно я по-за Уралом

Марку Вовчку.
(На память 24. Генваря 1859 року.)

Недавно я по-за Уралом
Блукав і Господа благав,
Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмірало —
І виблагав! Господь послав
Тебе нам, кроткого пророка
І обличитиля жестоких,
Людей неситих. Світе мій,
Моя ти зоренько святая!
Моя ти сило молодая!
Світи на мене, і огрій,
І оживи моє побите,
Убоге серце, неукрите,
Голоднеє! — І оживу,
І думу вольную на волю
Із домовини воззову!
І думу вольную... О, доле! [1]
Пророче наш! Моя ти доне!
Твоєю думу назову.




  1. А дні мої... Моя ти доле!
    Твоіми днями назову. (Перш. рукопис.)