Кобзарь (1876)/Том 1/Добро, у кого є господа
< Кобзарь (1876) | Том 1
| ◀ Чи то недоля та неволя | Кобзарь. Том 1 Добро, у кого є господа |
Хиба самому написать ▶ |
|
|
Добро, у кого є господа,
А в тій господі є сестра,
Чи мати добрая! Добра,
Добра такого таки з-роду
У мене, правда, не було,
А так собі якось жилось...
І довелось колись мені,
В чужій далекій стороні,
Заплакать, що немає роду,
Нема пристанища, господи...
Ми довго в морі пропадали;
Прийшли в Дармо, на якорь стали;
З „Ватаги“ письма принесли,
І всі тихенько зачитали.
А ми з ........ лягли,
Та щось такеє розмовляли.
Я думав: де-б того добра,
Письмо чи матір, взять на світі?
„А в тебе єсть“? — „Жона і діти,
І дом, і мати, і сестра,
А письма нема...“