Книга пісень (1892)/Поклав я до тебе на груди…
| ◀ Як будеш дружинонька шлюбна моя… | Книга пісень Поворіт до дому Поклав я до тебе на груди… пер.: Максим Стависький |
В молодиї давні літа… ▶ |
|
75.
Поклав я до тебе на груди
Голівоньку бідну свою,
І чую я кожне бажання
І кожную думку твою.
Я чую, на конях скажених
Гарцюють гусари ставні,
Я чую, що завтра, ти, крале, —
„Не ваша я“, скажеш міні.
Ти завтра покинути хочеш,
Але ще сёгодня — моя, —
І більше і щастя, і ласки,
І більш поцілунків жду я.
М. С.