Книга пісень (1892)/Ми їхали вдвох цілу нічку…
◀ Я з нею розстаюся, я її покину… | Книга пісень Поворіт до дому Ми їхали вдвох цілу нічку… пер.: Леся Українка |
Бог-зна, де, в якій будівлі… ▶ |
|
71.
Ми їхали вдвох цілу нічку
У темнім почтовім ридвані,
Сміялись собі, жартували,
Провадили речі кохані.
Та я́к ми після здивувались
Над ранок, моя ти єдина!
Сидів проміж нас подорожній,
Амур, — та́ сліпа́я дитина.
Л. У.