Книга пісень (1892)/Загорнувшись в сиві хмари…
| ◀ Місяченько із-за хмар… | Книга пісень Поворіт до дому Загорнувшись в сиві хмари… Eingehüllt in graue Wolken пер.: Максим Стависький |
Вітер смерчі білі, страшні… ▶ |
|
11.
Загорнувшись в сиві хмари,
Сплять боги собі байдуже;
І встає негода злая,
Як зачнуть хропіти дуже.
Що за вітер! Зла негода
Хоче корабель розбити, —
Гей — хто може ціх свавольців,
Вітра й хвилю, зупинити?
Ні, не вдержиш, — буря хоче
Щогли й дахи всі погнути;
Я ж закутавсь у кирею,
Щоб, як ті боги, заснути.
М. С.