Книга пісень (1892)/В тумані далеко край неба…
| ◀ Вечірні проміні ясні… | Книга пісень Поворіт до дому В тумані далеко край неба… пер.: Максим Стависький |
Я знов по сьому місті йду… ▶ |
|
18.
В тумані далеко край неба
Он город малюнком зъявивсь;
Густою вечірнёю млою
Він, ніби серпанком, закривсь.
Зривається вітер холодний,
Зриваються хвилі страшні;
Рибалка щось сумно керує
Зо мною на мому човні.
Он сонечко ще раз зъявилось,
Із низу у гору сія,
І ще раз побачив я місто,
Де зрадила мила моя.
М. С.