Книга пісень (1892)/В гаю шумить вітер осінній…
| ◀ Осінняя нічка на дворі… | Книга пісень Лірічні співанки В гаю шумить вітер осінній… пер.: Леся Українка |
З ясного неба долі… ▶ |
|
58.
В гаю́ шумить вітер осінній,
Так холодно, вохко в ночі…
Я їду самотний по лісі,
Закутаний, в темнім плащі.
Як швидко я їду, так швидко
Вперед моя думка летить,
Туди вона весело лине,
Де милої хатка стоїть.
Ось брешуть собаки… от слуги
Виходять мене зустрічать
Зо світлом. Біжу я в господу,
По сходах остроги брязчать.
В кімнатці, у килими вбраній,
Там пахощі милі, тонкі,
Там люба мене дожидає —
Лечу я в обійма палкі.
Шумить вітер листом дубовим
І дуб промовляє мені:
„Мандрівцю дурний! чого хочеш?
До чого ті мрії дурні?“
Л. У.