квартирка

квартирка

Кварти́рка, ки, ж. 1) Ум. отъ ква́рта. Небольшая мѣра водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169. 2) Ум. отъ кварти́ра.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Кварти́рка, ки, ж. 1) Ум. от ква́рта. Небольшая мера водки. Любив неборак і яку квартирку в горлянку вилити. Св. Л. 169. 2) Ум. от кварти́ра.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28