Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кварта
Берлін: Українське слово, 1924

Ква́рта, ти, ж. 1) Кварта, мѣра жидкостей. Три кварти не простої горілки, оковитої взяли. ЗОЮР. I. 218. Смиренна правда одкуповується од смілої нахаби квартою горілки. К. Г. Кв. Въ Полт. губ. ква́ртами продаютъ сѣмена лука. Вас. 203. 2) Кварта — посуда. Чуб. VI. 112. Він сьому випивши осьмуху, послідки з кварти виливав. Котл. Ен. Ум. Ква́ртонька, ква́рточка. Ой піду я до шинкарочки, возьму меду й да дві кварточки. Чуб. V. 533. См. еще: Кватирка, кватирочка, квартирка, квартуга.