Камена/До Тукки
◀ Життя поетове | Камена III. Римляни До Тукки (Марціял) |
Примітки ▶ |
|
Епос складав я, і ти вже над епосом сохнеш. Я кинув,
Щоби натхненням своїм в тебе хвали не відбить.
От на котурні трагічнім моя показалася муза,
Але… в трагічнім плащі вже похожаєш і ти.
Лірну струну колихнув я, каменам Апулії любу —
Знову хвилюєшся ти, плектр перехоплюєш мій.
Са́тири спробував я, і ти вже сатириком, Тукко,
Дистихів спробував я, ти вже й елегіком став.
Що є найменшого, взяв я, — почав епіграми складати,
Але і тут мій почин дихать тобі не дає.
Зрештою, Тукко, скажи, чого ти не хочеш писати,
I, що немиле тобі, те хоч для мене зостав.
——————
… каменам Апулії любу, тоб-то любу Апулійській творчості, вказівка на Горація, що був родом з Апулії.
Дистихів спробував я — тоб-то став писати елегічним розміром: гексаметр + пентаметр.