З чужого поля (1985)/До матері
◀ Сяли очі, сяла стрічка… | З чужого поля До матері (З російської мови) пер.: Павло Грабовський |
Грати, рушниці, дозорці муштровані… ▶ |
|
ДО МАТЕРІ
Снивсь мені образ твій, тихий, помучений;
Перед іконою ниць ти схилилася:
Син твій — одинець — з тобою розлучений,
За полоненика гірко молилася.
Годі, матусю! Шляхом потернованим
Сміливо йшов він, бо краще загинути,
В цвіті померти, за правду скатованим,
Аніж на тебе хоч плямочку кинути.
Тож не ридай, не рви серця скорботного,
Не огортай його темною хмарою
І серед ліженька в'язня самотного
Не воруши тяжким жахом — примарою!