З вершин і низин (1893)/Я нелюд!

by Іван Франко

◀ Не минай з погордою

З вершин і низин Іван Франко Зівяле листє «Я нелюд!»

Неперехідним муром поміж нами ▶

• Інші версії цієї роботи див. Я нелюд!

Львів: накладом Ольги Франко, 1893

Я нелюд! Часто щоб зглушить
У серці люту муку,
Я чистий образ твій убить
Знимав проступну руку.

Я з вулиці болото брав,
Камінє кременисте,
І кидав ним у образ твій
В лице твоє пречисте.

Я мов безумний лютував,
Мов пяний у нетямі,
Хоч чув, що власне серце рвав
Злочинними руками.

Та як минув скажений дур,
Я чувсь брудний, недужий,
А образ твій яснів в душі,
Мов сонце верх калюжі.

 

---