З вершин і низин (1893)/Тюрмо народів
| ◀ Багно гнилеє між крайів Европи | З вершин і низин Тюремні сонети «Тюрмо народів…» |
Епілог ▶ |
|
Тюрмо народів, обручем сталеним
Ти обціпила йіх живі сустави
Й держиш — не для пожитку, не для слави,
А лиш для жиру клевретам мерзеним.
Отак пастух попута коні в полі
Чере́з-ногу: здаєсь, три ноги вільні,
А йти вони ні бігти не зусильні —
То ржать, гризуть ся спільники неволі.
Оттак і ти попутала народи,
Всім давши зверхні вигляди свободи,
Щоб одні одних гризли і душили.
І хоч всі дружно рвуть ся з твого круга,
Та в ріжні боки шарпають друг друга.
Сей колот — жерело твоєі сили.
4 окт. 1889.