З вершин і низин (1893)/Багно гнилеє між крайів Европи
◀ Кроваві сни | З вершин і низин Тюремні сонети «Багно гнилеє між крайів Европи…» |
Тюрмо народів ▶ |
|
Багно гнилеє між крайів Европи,
Покрите цвіллю, зеленю густою!
Розсаднице недумства і застою,
Россіє! Де лиш ти поставиш стопи,
Повзе облуда, здирство, плач народу,
Цвите бездушність, наче плісень з муру.
Ти тиснеш і кричиш: Даю свободу!
Дреш шкуру й мовиш: Двигаю культуру.
Ти не січеш, не бєш, в Сібір не шлеш,
Лиш мов упир із серця соки ссеш,
Багно твоє лиш серце й душу дусить.
Лиш гадь і слизь росте й міцніє в тобі,
Свобідний дух або тікати мусить,
Або живцем вмирає в твоім гробі.
4 окт. 1889.