З вершин і низин (1893)/Не довго жив я в світі ще
| ◀ Не люде наші вороги | З вершин і низин Думи пролетарія «Не довго жив я в світі ще…» |
Ви плакали фальшивими слезами ▶ |
|
Не довго жив я в світі ще,
Та встиг чимало вже зазнати.
Не що й дало міні житє,
Та все ж дало доси́ть богато.
Дало міні пізнать добро,
Дало побачить світ науки,
Бажанє правди у душі
І дві тверді, робучі руки.
Дало і приязнь і любов
Взаімну хоч і не щасливу.
Сказало: „Сій, хоч не твойо́в
Руков пожате буде жниво!“
І ворогів дало, котрі
Клинуть і тиснуть мя, бо сильні;
Дало й прихильників, котрі
Найбільш самі собі прихильні.
Та над усе ціню я ту
Малую мірку мук і болю,
Котрі приняв я в сім житю,
За правду, за добро, за волю.
1 апр. 1880.