З вершин і низин (1893)/Ви плакали фальшивими слезами
◀ Не довго жив я в світі ще | З вершин і низин Думи пролетарія «Ви плакали фальшивими слезами…» |
Наймит ▶ |
|
Ви плакали фальшивими слезами
Над моєю недолею, жаліли
Мене, махали жалісно руками,
Та помогти міні не вміли й не хотіли.
„Жаль бідного! З дороги марне збив ся
І згиб! Ми се з гори вже добре знали!
Дурний був, за пусту роботу, бач, вчепив ся,
І ось куди єго фантазіі загнали!“
А другі, ще милосернійші, бистро
Здвигаючи плечима, промовляли:
„Ось до чого веде погане товариство,
Сліпая віра в мріі-ідеали!“
Пожалували всі мене, а далі
Пішли — хто на обід, хто в карти грати,
А хто судить запертих в кріміналі,
А я лишивсь під тином умирати.
31 мая 1880.