З вершин і низин (1893)/Місяцю, князю!
◀ Не покидай мене, пекучий болю | З вершин і низин Нічні думи «Місяцю, князю!» |
Пісня геніів ночи ▶ |
|
Місяцю, князю!
Нічкою темною
Тихо пливеш ти
Стежков таємною…
Ніжно хлюпочеть ся
Во́здушне море,
Так в нім і хочеть ся
Змить з серця горе.
Місяцю, князю,
Ти чарівниченьку!
Смуток на твойому
Ясному личеньку.
Із небозвідноі
Стежки погідноі
Важко глядіть тобі
В морс бездонне,
В людськости бідноі
Горе безсонне.
Місяцю, князю!
В пітьмі будущого
Знать ти шукаєш
Зіля цілющого,
Зіля, що лиш цвите
З за райських меж…
Ох, і коли ж ти те
Зілє найдеш?…
16 іюля 1883.