З вершин і низин (1893)/В шинку

by Іван Франко

◀ Епілог

З вершин і низин Іван Франко Галицькі образки В шинку

Великдень ▶

• Інші версії цієї роботи див. У шинку

Львів: накладом Ольги Франко, 1893

I. В шинку.

Сидів в шинку і пив горівку,
Бо коло серця щось пекло.
Згадав про діти, хору жінку,
Згадав про щастє, що втекло…
Згадав, як був господар він,
Як шанували 'го сусіди,
Всяк віддавав єму поклін
І слово добреє завсігди.
А далі… далі не хотів
І згадувать!… Настало лихо!
Чому мовчати він не вмів,
Кили казали бути тихо?
Коли громаду кривдив пан,
Чому він мусів впоминатись,
Хоч не єго зорали лан,
З панами права добиватись?
І не добивсь з панами права,
Ще й сам від них біди назнавсь:
Громадськая пропала справа,
Він сам до крихти зруйнувавсь.
Худоба, хата, поле й сад
Пішли за кошти судовіі,
В широкий світ неначе в ад
Єго з сімєю без надіі,
Без хліба пхнули. Жінка мре
Із голоду на переднівку,
У наймах діти — тато де?
Сидить в шинку і пє горівку.
1881.

 

---