За 80 день кругом світа/VII
| ◀ VI. Обставини, при яких Фікс дав депешу діректору поліції | За 80 день кругом світа VII. Зайвий доказ того, що пашпорти не відповідають свому призначенню |
VIII. Паспарту балакає більше, ніж слід ▶ |
|
Фікс миттю кинувся до консула.
— Пане консуле! — почав він, ледве переводючи дух. — Я маю певні підстави гадати, що наш крадіжник на „Монголії.“І Фікс росказав про свою зустріч з пасажиром.
— Дуже добре, пане Фіксе. Я не від того, щоб поглянути на того всесвітнього шахрая. Але чи прийде він до мого бюро. Мені здається, що йому нема рації залишати за собою сліди. Ви-ж знаєте, що пашпортова формальність тепер не обовязкова.
— Пане консуле, коли він дійсно сильний чоловік, то він прийде.
— Для того, щоб покласти візу?
— Так. Запевняю вас, що він виконає всі формальности. Пашпорти-ж для того й видумано, аби плутати чесних людей і сприяти злодіям… Сподіваюсь, ви не покладете візи?
— Через що? Коли пашпорт формальний, то я не маю права в цьому відмовити.
— Але-ж, пане консуле, мені треба задержати його на якийсь час, поки я не одержу наказу з Лондону його заарештувати.
— Це ваше діло. А я не можу…
Консул не скінчив своєї мови. В двері постукали й слуга ввів двох чужинців. Один з них подав свого пашпорта й лаконично попросив покласти візу. Консул взяв пашпорта й уважно оглянув його. Фікс з кутка стежив очима за чужинцем…
— Ви Філеас Фогг, есквайр? — спитав він.
— Так, пане консуле, — одповів джентльмен.
— А цей чоловік, ваш слуга?
— Так, він француз. Звуть його Паспарту.
— Ви їдете з Лондону?
— Так.
— І куди? — До Бомбею.
— Добре. А ви знаєте, пане, що ні віз, ні, навіть, пашпортів закон вже не вимагає.— Це я знаю. Але ваша віза повинна свідчити, що я сьогодня переїхав через Суец.
Консул зробив помітку на пашпорті, приклав печать і повернув пашпорта назад. Містер Фогг ввічливо вклонився й вийшов з бюро вкупі з Паспарту.
— Ну? — запитав Фікс.
— Що-ж, він має вигляд дуже порядної людини, — відповів консул. — Можливо. Але не в тому річ. Чи не вважаєте ви, пане консуле, що цей надто спокійний джентльмен цілком скидається на того крадіжника, прикмети якого у мене в кешені?
— Погоджуюсь…
— А я так зовсім переконаний, що це він… Свого слугу він назвав французом, а француз не втерпить, щоб не побалакать… Прощавайте, побіжу шукать.
Тим часом містер Фогг, давши де-які накази Паспарту, сів в човен і вернувся на „Монголію“.
В своїй каюті він витяг записну книжечку й став провіряти записи.
| Од'їзд з Лондону — середа | 2 | жовтня | 8 | г. | 45 | х. | в. |
| Пр. до Парижу — четвер | 3 | „ | 7 | „ | 20 | „ | р. |
| Од'їзд з Парижу „ | „ | „ | 8 | „ | 40 | „ | „ |
| Пр. до Турину — пятниця | 4 | „ | 6 | „ | 35 | „ | „ |
| Од'їзд з Турину „ | „ | „ | 7 | „ | 20 | „ | „ |
| Пр. до Бріндізі — субота | 5 | „ | 4 | „ | — | „ | д. |
| Одход „Монголії“ „ | „ | „ | 5 | „ | — | „ | в. |
| Приб. до Суецу — середа | 9 | „ | 11 | „ | — | „ | р. |
| ———————————— Разом 158½ год. — 6½ днів. | |||||||
Ці замітки містер Фогг виписував стовбчиками й через те кожну хвилину він міг стежити, порівнюючи з офіціальним розписом, чи наганяє час, чи спізнюється. Тепер він записав годину, коли пароход прибув до Суецу. За сім день подорожі не було ніяких пригод і через те ні одної години часу не було ні програно, ні виграно.