Думи і мрії/Східна мелодия

by Леся Українка

◀ Уривки з листа

Думи і мрії Леся Українка Відгуки (1896—1899) Кримські відгуки III. Східна мелодия

Мрії ▶

• Цей текст написаний желехівкою. • Інші версії цієї роботи див. Східна мелодія

Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1899

III.

Східна мелодия.

 Гори багрянцем крівавим спалахнули,
З проміннєм сонця західним прощаючись, —
Так моє серце жалем загоріло ся,
З милим, коханим моїм розлучаючись.

 Геть понад морем, над хвилями синїми
Вють ся, не спинять ся чаєчки білії.
Де тебе мають шукати на безвісти,
Милий мій, думи мої бистрокрилії?

 В себе на вежі вогонь запалила я,
Любий, твого воріття дожидаючись,
Хай він просьвітить по морю доріженьку,
Щоб не зблудив ти, з чужини вертаючись.

 Сьвіте мій! буду тебе дожидати ся,
В чорну, смутну фереджію^[1] повитая,
І посажу кипарисову гильочку,
Буде що дня вона слїзми политая.

 А як повернеш ся, я покажу тобі
Той кипарис мій в садочку квітчатому,
Здійметь ся він над всїма мінаретами
В краю сьому на мечетї багатому.

 Ялта, 27/I. 1897 р.

 

---

——————

1. Фереджія — покривало магометанок.