Думи і мрії/І все таки до тебе думка лине

Думи і мрії
Леся Українка
Невільничі піснї (1895—1896)
«І все таки до тебе думка лине…»
• Інші версії цієї роботи див. І все-таки до тебе думка лине… Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1899
***

І все таки до тебе думка лине,
 Мій занапащений, нещасний краю,
 Як я тебе згадаю,
У грудях серце з туги, з жалю гине.

Сї очі бачили скрізь лихо і насилля,
 А тяжчого від твого не видали,
 Вони б над ним ридали,
Та сором слїз, що ллють ся від безсилля,

О слїз таких вже вилито чимало, —
 Країна цїла може в них втопитись;
 Доволї вже їм литись, —
Що сльози там, де навіть крові мало!
1895 року.