дровітня

дровітня

Дрові́тня, ні, ж. = Дрі́вітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Нп. Як тріски літають-скачуть з-під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні. К. Псал. 315.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Дрові́тня, ні, ж. = Дривітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Нп. Як тріски літають-скачуть спід сокири на дровітні, розсипають лихі люди наші кості беззащитні. К. Псал. 315.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Дрові́тня, ні, ж. = Дрівітня. Пішов дрова рубати, на дровітню ліг спати. Нп. Як тріски літають-скачуть з під сокири на дровітні, розсипають лихі люде наші кості беззащитні. К. Псал. 315.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924