досадонька

досадонька

Доса́донька, ки, ж. Ум. от доса́да. *Де б я, де б я та й з досадоньки пішла. Нп.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Доса́донька, ки, ж. Ум. отъ доса́да.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Доса́донька, ки, ж. Ум. от доса́да.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937