Словарь української мови
Борис Грінченко
Д
досада
Берлін: Українське слово, 1924

Доса́да, ди, ж. Непріятность, досада. Чужа хата — велика досада. Ном. № 9626. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. Ум. Доса́донька. Чуб. V. 448.