Доля (1897)/Три стежки ти протерла…

Доля
Павло Граб
«Три стежки ти протерла…» (Марія Конопницька)

Львів: 1897

Три стежки ти протерла,
Недоле наша — доле!
В той бік прямує перша,
Де орють шанське поле;
Друга веде лїворуч,
До коршми сяє біла,
А третя на той цвинтар,
Де спить родина мила.

Від трудового поту
На одній стоять роси;
На другій — з тата, з мами
Сьміють ся дїти босі.
На третїй — лїтним ранком
Цьвіркливий коник скаче,
Хрести погнулись чорні,
Березка тихо плаче.

По тих стежках люд вбогий
В сермягах водить скруха…
Хто-ж шлях йому покаже
У сьвітле царство духа?