Доля (1897)/Сьпівцеви
| ◀ Похорон старчихи | Доля Сьпівцеви (Рікерт) |
З гір побігли тїни… ▶ |
|
Сьпівцеви.
Коли ти від людий ждеш одмови,
Чи шукаєш у них спочуття, —
То сьпівай не про ранок любови,
А про захід вечірнїй життя.
Не однаково сьвітять всїм зорі,
Не всїм щастя пізнатись дає;
Але всяк побиваєть ся в горі,
Кожен мав безталаннє своє.