Доля (1897)/Похорон старчихи

Доля
Павло Граб
Похорон старчихи (Лєнав)
пер.: Павло Грабовський
Львів: 1897
Похорон старчихи.

В одежі чорній, байдуже,
Носильники рядами
Тебе потирили, — і вже
Ти опинилась в ямі.

Забудь у скринцї тій гнилій
Свої лиха незлїчні;

Спи-почивай в землї сирій
Без горя віки вічні!

Нїхто тебе не провожав,
Не плакав над труною:
Якусь старчиху дїдько взяв…
Що-ж? Менше хоч одною!

Яке нам дїло, що́ і як
Тебе збороло в сьвіт?
Шанують злиднї твій кістяк
В незмінному лахміттї.

Заїла скнарість клята всїх:
В ганчірку трупа вбрали,
Хреста одломок як на сьміх
На вбогий гріб поклали!

Але померший не зважа…
Збула до всього жаль ти;
Нїщо тебе не обража —
Нї людська злість, нї жарти!