Давні килими України/Краски до крашеня вовни
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| ◀ Техника укр. килиму | Давні килими Украіни Краски до крашеня вовни |
Крашеня у Гуцулів ▶ |
|
Краски до крашеня вовни приготовляли ось з таких ростин: ясну жовту з цибуляноі лупини, а дуже ярку жовту з ягід крушини в алуновій і циновій протраві; темно-жовту з гречаноі луски або ягід крушини. — Усі відтінки червоноі краски, починаючи з ясно червоноі, аж до темно-буроі діставали з червця (Coccus illicis), комахи кулистоі форми фіолетно-чорноі краски, що живе на листю дуба, яку збирали і сушили в місяці юню — червні. Крім сього вирабляли червоні краски деколи з коріня марени (крап — Rubia tinctorum); коріня збирали другого і третього року після посадженя різки, сушили, мололи на порошок і прятали його від діланя світла і воздуху.
Крушина давала чотири ріжні краски: червону, зелену, жовту і коричняну (цинамонову); неспілі ягоди крушини сушили і мололи на порошок для жовтоі краски; зрілі ягоди висушені і стерті давали гарну — зелену; переспілі — ясно червону, а кора віток давала коричняну (цинамонову) краску.
Синю краску добували з індігоносноі ростини — крутик (Icotis tinctoria); зрізані в цвіті ростини кладуть в шаплик з водою, де вони шумують і дають осад, який по злитю води збирають і сушать.
Зелені краски — крім зрілих ягід крушини добували ще з лупини цибулі і крутика, а яснійші зелені і голубо зелені тони діставали з мідяних опилків, политих кислим молоком або оцтом.
Білу краску шерсти отримували, білючи шерсть у воді з вапном; але чисто білоі краски в килимах не стрічається, вона має або жовто-сірий відтінок, або підходить до тону слоновоі кости. А що вовну красили невідтовщену, то іі питомий мягкий золотистий блеск зберігався і проглядав через всяку краску, придаючи ій особливий мягкий відтінок. Чисто білу краску на килимах поч XIX. в. одержували через відтовщеня вовни і біленя у хлорови.
Чорні і сірі краски для білоі вовни діставали з чорнильних дубових орішків.
Перед крашеням вовняну пряжу вимокували у вапяній воді для того, щоби краска гарніше клалася на пряжу. За протрави уживали — желізного купервасу і алуну (Alumen), а за солі до закріпленя красок на пряжі — мочи і сірчаноі та цитриновоі кислоти.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|