червець

Че́рве́ць, вця, м. 1) Мѣсяцъ іюнь. Так земна вісь нахиляється північним кінцем до сонця аж до десятого червця. Дещо. (Въ этомъ знач. удареніе на 1-мъ слогѣ: че́рвець). 2) Кошениль, Coccus cacti. МУЕ. III. 165. Польская кошениль, Coccus polonicus. 3) —вцю. Шелкъ, окрашенный кошенилью. 4) Кровь изъ дѣвственной плевы. Маркев. 141. 5) Раст. Potentilla argentea L. ЗЮЗО. I. 132.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924