гафтувати

гафтувати

Гафта́рь, ря́, м., гафтува́ння, ня, с. гафтува́ти, ту́ю, єш, гл. = Гапта́рь, гаптува́ння, гаптува́ти. Грин. III. 525.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Гафта́р, ря, м., гафтува́ння, ня, с., гафтува́ти, ту́ю, єш, гл. = Гаптар, гаптування, гаптувати. Грин. III. 525.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Гафта́рь, ря, м., гафтува́ння, ня, с. гафтува́ти, ту́ю, єш, гл. = Гаптарь, гаптування, гаптувати. Грин. III. 525.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924