Словник української мови (1937)/гаптувати

Словник української мови
Борис Грінченко
Г
гаптувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Гаптува́ти, ту́ю, єш, гл. 1) Вышивать золотом или серебром. Шовком шила, злотом гаптувала. Рудч. Чп. 190. 2) Иногда употребляется и в значении просто вышивать. Нехай же шиють, шовком гаптують. Метл. 3) Сте́жку гаптува́ти. Направлять путь. Треба ж розпитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.