Вікіджерела:Поезія сьогодні/2 листопада

Доля. (Львів, 1897)

Тьохне соловейко, чи запахне ружа,
Тай нема нїчого, і тепло мина,
Замісць його душу огортає стужа…
 Деж сьвята весна?

Все чогось шукає иншого людина…
Поцїлунки щирі… де їх дальший слїд!
Що на сьвітї певне? За зміною зміна…
 Се вже з роду в рід!


Не на довго тїшить кохання щасливе,
Приязни з братерством не стає на рік…
Деж те почування любе, незрадливе,
 Що жило-б по вік?