Вікіджерела:Поезія сьогодні/28 березня

Іван Франко

Зівяле листя. (Львів, 1922)

Що щастя? Сеж іллюзія,
Се привид, тінь, омана…
О, ти іллюзіє моя
Зрадлива і кохана!

Кринице радощів, чуття
Ти чарочко хрустальна!
Омано дум, мого життя
Ти помилко фатальна!

Я хтів зловить тебе, ось-ось,
Та враз опали крила:

З тобою жить не довелось,
Без тебе жить не сила.

З тобою жить — важка лежить
Завада поміж нами;
Без тебе жить — весь вік тужить
І днями і ночами.

Нехай ти тінь, що гине десь,
Мана, луда́ — одначе
Чомуж без тебе серце рвесь,
Душа болить і плаче?

Нехай ти тінь, мана, дім з карт
І мрія молодеча,
Без тебе жить — безглуздий жарт,
І світ весь — порожнеча.

Як той Шлєміль, що стратив тінь,
Ходжу́ я мов заклятий,
Весь світ не годен заповнить
Мені твоєї втрати.