Вікіджерела:Поезія сьогодні/24 липня
Доля. (Львів, 1897)
Робітницька пісня.
I.
Що божий день ми встаємо з півнями;
Ще сьвітять ся по місту лїхтарі,
А голод нас жене в підземні ями,
Бо ми на те відвічні шахтарі.
Працює спина, плечі, ноги й руки;
Вже й сил нема, а все рвемо кремінь.
Що-ж нам придбав наш труд важкий та муки?
На старість лїт без крихти хлїба гинь!
Поєднаймось з братом брат,
Зачерпнїм лишень по чарцї!
Хай грімлять
Із гармат
Кати наші — працьодавцї,
Розсилають смерти жах!
А ми випємо за згоду,
За братерство та свободу,
Щоб настали по сьвітах!