Вікіджерела:Поезія сьогодні/23 квітня
Доля. (Львів, 1897)
Прощавай, бо молити ся час;
Але ось тобі мій заповіт:
Той лиш молить ся справдї із нас,
Хто однаково любить весь світ:
Людий, зьвірів, пташок, все живе,
Все створіннє, що бачить кругом,
Як диханнє одно сьвітове,
Нї до кого не бувши врагом!