Цю сторінку схвалено
Боронити твій сон у нас вистачить сил;
Чуєш: сурм розлягають ся гуки?
Спи, дитинонько, спи! А підійде черга:
Сам дружини направиш до бою,
Бо час бою на смерть, лихий час настига,
День визволу веде за собою.
ВОРДСВОРТ.
Прощавай, бо молити ся час;
Але ось тобі мій заповіт:
Той лиш молить ся справдї із нас,
Хто однаково любить весь світ:
Людий, зьвірів, пташок, все живе,
Все створіннє, що бачить кругом,
Як диханнє одно сьвітове,
Нї до кого не бувши врагом!
РОБЕРТ СОУТІ.
— Чого голота скіглить так? —
Спитав мене дукач.
— Глянь за ворота, що там, як, —
То сам — кажу — побач.
Білїв ся снїг. Мороз тріщав,
Хапав ся нам до вух.
