Плив гордо ястріб в лазуровім морю,
Широко круг за кругом колесив,
А на горі, в ожиданю і горю
Лежав я й лету ястреба слідив.

Я ждав на ню, свою єдину зорю…
Мов ястріб бистро я сюди спішив —
Від рана жду, думками поле орю —
Нема голубки! Серце біль здушив.

Нема голубки! Тілько ястріб вє ся!
Нема голубки! Дармо серце бє ся!
Вже ніч. — В розпуці знов я геть пішов.

А за ліском на тійж горі чекала
Вона весь день на мене, виглядала,
Тужила важко й плакала за мнов.
10 май 1878.