Вікіджерела:Поезія сьогодні/19 травня

Ада Крістен

Доля. (Львів, 1897)

Нас мордують однакові муки,
Гнїтить душу однаковий жаль;
Ось чого, друже милий мій, руки
Простягаю до тебе я в даль.

Не легку перейшли ми дорогу,
Потомились, пристали давно;
Одному ми молили ся Богу,
Ми гадали з тобою одно.

Хай крутом оточає нас зрада,
Ми останемось певні всьому;
Перед ідолом лазить громада, —
Ми не будем кадити йому!

 

---