Вікіджерела:Поезія сьогодні/16 березня
Доля. (Львів, 1897)
Закохав ся я в вас до нестями…
Як се сталось? — Ви знати бажали:
Та чого менї сумно за вами?
Мою молодість ви нагадали!
З марівничого вашого зору
Швидко одслїд злинає печали,
Сьвітла втїха що-раз бере гору…
Мою молодість ви нагадали!
З вас у думцї очий я не зрушу:
Краса ваша — се ті ідеали,
Що на час озаряють нам душу…
Мою молодість ви нагадали !
Туга знов побраталась зі мною:
Бо надїї дурні позгасали…
Поминувши мене стороною,
Мою молодість ви нагадали!