Вікіджерела:Поезія сьогодні/15 серпня
Доля. (Львів, 1897)
Спи, дитинонько, спи, та зростай мов сокіл!
Батько твій був народним героєм,
Твоя мати — краса чарувала окіл, —
Вічна память їм з тихим покоєм!
Спи, дитинонько, спи, та зростай мов сокіл!
Все дістанеш — і ниви, і луки;
Боронити твій сон у нас вистачить сил;
Чуєш: сурм розлягають ся гуки?
Спи, дитинонько, спи! А підійде черга:
Сам дружини направиш до бою,
Бо час бою на смерть, лихий час настига,
День визволу веде за собою.