Цю сторінку схвалено
На розпяттї в тім покляв ся
Тай зо сьвітом розпрощав ся;
Зникла смутку тїнь
На обличчі непорушнім,
А чернець звичаєм слушним
Проказав: „амінь!“
У церковній огорожі
Поховали труп вельможі,
Що рабам дав жить;
Він зітлїв; віки минули;
Давно всї вже позабули,
Хто в трунї лежить.
Але його добре дїло
Поміж людом живе цїло,
Ходить з роду в рід;
Все пишнїйш росте та зріє,
Яснїйш зіроньки зоріє
Того вчинку плід!
ВАЛЬТЕР-СКОТ.
Спи, дитинонько, спи, та зростай мов сокіл!
Батько твій був народним героєм,
Твоя мати — краса чарувала окіл, —
Вічна память їм з тихим покоєм!
Спи, дитинонько, спи, та зростай мов сокіл!
Все дістанеш — і ниви, і луки;
