веретенце

веретенце

Верете́нце, вереті́нце, ця, с. 1) Ум. от верете́но. 2) Мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Верете́нце, вереті́нце, ця, с. 1) Ум. отъ верете́но. 2) мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Верете́нце, вереті́нце, ця, с. 1) Ум. от верете́но. 2) Мн. Раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28