бухан

Буха́н, на́, м. 1) = Бухане́ць. Пшенишний бухан. Грин. II. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86. *2) Толчок, тумак, пинок. Сл. Нік. Наїстись бухані́в. Быть побитым. Ном. № 4963. Ум. Буха́нчик. Буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Буха́н, на́, м. = Буханець. Пшеничний бухан. Грин. II. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86. Наї́стись бухані́в. Быть побитым. Ном. № 4963. Ум. Буха́нчик. Буханчики пшеничні білі. Котл. Ен. II. 19.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Буха́н, на́, м. 1) = Буханець. Пшенишний бухан. Грин. II. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86. Наї́стись бухані́в. Быть побитымъ. Ном. № 4963. Ум. Буха́нчик. Буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924