бирка

Би́рка и бирька, ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. Гол. Од. 17. 3) Ша́пка-би́рка. Шапка из овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. Мет. 377. 4) Палочка, на которой нарезывают счет чего-нибудь, бирка; то же, что карбі́ж. КС. 1893. V. 277. 5) = Багні́тка. Вх. Лем. 391. 6) Сосновая шишка. Харьк. у. Борз. у. 7) Род детской игры. ЕЗ. V. 135. 8) Животное: стоног, тысяченог. Вх. Лем. 391.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Би́рка, ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. Гол. Од. 17. 3) Шапка-бирка. Шапка из овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. Мет. 377. 4) Палочка, на которой нарезывают счет чего-нибудь, бирка; то же, что карбіж. КС. 1893. V. 277. 5) = Багнітка. Вх. Лем. 391. 6) Сосновая шишка. Харьк. у. Борз. у. 7) Род детской игры. ЕЗ. V. 135. 8) Животное: стоног, тысяченог. Вх. Лем. 391.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937


Би́рка и бирька, ки, ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. Гол. Од. 17. 3) Шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. Мет. 377. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. КС. 1893. V. 277. 5) = Багнітка. Вх. Лем. 391. 6) Сосновая шишка. Харьк. у. Борз. у. 7) Родъ дѣтской игры. ЕЗ. V. 135. 8) Животное: стоногъ, тысяченогъ. Вх. Лем. 391.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924