Баю-баю/Що то за родина

Баю-баю
Що то за родина (Л. Глібів)
Київ: «Криниця», 1918
Що то за родина!

„Ой ви, діти-квіти наші
Наварю вам горщик каші,
Поїсте ви до смаку“, —
Мовить баба у кутку.

Я щедруха, я гладуха:
В мене донечка красуха;
Кучерявенький синок,
Як той сизий голубок.

Я морозу не боюся
І хто мерзне — я сміюся:
Бабу гріє не кожух,
А веселий, теплий дух.

Біля мене всі товчуться —
І веселі дітки вються,
І старесенький дідок
Тут мурлика, мов коток“.

(Піч, вогонь, дим).